середа, 2 березня 2016 р.

Довіряй, не перевіряй!


Перевірки суб’єктів господарювання в Україні часто використовуються як інструмент тиску на бізнес. Власники та керівники компаній, здебільшого, навіть не знають про існування одного із десятків контролюючих органів, які можуть навідатись з перевіркою. На підприємствах створюються спеціальні “чорні фонди”, ресурси яких повинні витрачатись на подяки працівникам таких органів, а проведення будь-якої перевірки вже давно асоціюється із блокуванням  роботи як не всього підприємства, то неодмінно кількох його структурних підрозділів. Надмірна увага держави до бізнесу не дає Україні змогу піднятись вище 83-ї позиції в рейтингу Doing Business. Весь удар на себе бере середній бізнес, який замість того, щоб спрямовувати ресурси на розвиток, перебуває у перманентному стресі в очікуванні перевірки, або внаслідок її проведення.
Щоб з’ясувати запит суспільства на інформацію про державні перевірки, ще на початку року ми створили портал perevirka.in.ua. Інформаційна база містить перелік планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затверджений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. 93 835 користувачів Інтернету відвідали сайт perevirka.in.ua в перші 3 дні з моменту його запуску. Кількість запитів блискавично спричинила неймовірне навантаження на сервер - зацікавлені користувачі успішно вкладали сервери кілька разів. Ми отримали таку велику кількість листів із запитаннями та відгуками, які одноголосно підтвердили: бізнес вимагає прозорості інформаційної політики щодо проведення перевірок.
Кожному без винятку суб’єкту господарювання критично важливо знати коли буде відбуватись перевірка. Така інформація дає змогу залучитись підтримкою необхідних спеціалістів, заощадити ресурси та спрямувати свою діяльність на основні бізнес-процеси.
За ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з 2016 року комплексні планові перевірки щодо одного суб’єкта господарювання можуть здійснюватися лише один раз на рік у визначенні терміни. Це надзвичайно важливий хід, але його недостатньо для того аби бізнес почав довіряти державі. Чому? Поза процесами ініціювання прозорості проведення перевірок залишився один із найагресивніших контролюючих органів - Державна фіскальна служба України (ДФС). Саме податкові перевірки хвилюють підприємців найбільше, і мають найзначніше корупційне забарвлення. Не вдаючись у особливості правового регулювання: графік планових перевірок ДФС на рік невідомий загалу. Це дає можливість вносити хаотичні зміни та провокувати перевірки поза графіком. Про проведення такої перевірки підприємство дізнається в кращому випадку за 10 днів. Позапланова перевірка суб’єкта господарювання, взагалі, може застати його зненацька. За даними офіційного сайту ДФС у 2015 році було проведено 21 663 перевірок платників податків. З них – 18 504 позапланових. У Верховній Раді неодноразово звучали заклики до забезпечення прозорості проведення податкових перевірок. Проте, дієві механізми не були підтримані. ДФС зберігає імідж контролюючого органу із відтінком значної секретності.
Виступаємо з ініціативою щодо необхідності оприлюднення плану-графіка перевірок ДФС на офіційному сайті ДФС (або іншому урядовому ресурсі). При цьому, навіть у цифрову еру заради підвищення рівня довіри до органів ДФС, перші 3 роки таке оприлюднення потрібно дублювати у офіційному друкованому видані – з метою унеможливлення внесення змін до планів-графіків. Важливо також, щоб у межах розумного строку на сайті ДФС, або іншому урядовому ресурсі оприлюднювалась інформація про позапланові перевірки суб’єктів господарювання. А без такого попереднього оприлюднення проведення перевірки вважати недопустимим.
Очевидним ідеальним варіантом буде створення єдиного урядового порталу із інформацією про всі без виключення перевірки суб’єктів господарювання (на кшталт ресурсу perevirka.in.ua). Користь такого проекту для інвестпривабливості та економічного зростання очевидна. Бізнес готовий підтримати розробку та впровадження такого порталу. При цьому, нам не потрібні бюджетні кошти чи окремий штат держслужбовців на реалізацією такого проекту. Лише бажання працювати та реальна (не лише задекларована) абсолютна відкритість держінституцій. Ми готові робити все можливе, щоб підприємці працювали спокійно, а державні органи-відкрито.
В умовах тотальної невпевненості в завтрашньому дні, чесні правила гри життєво необхідні. Бізнес буде грати за ними лише коли відчує, що держава з ним в одній команді на одному полі. Вважаємо це запорукою успішного розвитку України.




ЯК ДІЯТИ В РАЗІ ЗАТРИМАННЯ Юрій Михалевський, адвокат, партнер  Адвокатського  об'єднання  "Танасишин, Михалевський і Партнери&...

© T&M BLOG: НОВОВВЕДЕННЯ ТА ПРАКТИКА
Maira Gall